Вірусні інфекції дихальних шляхів є найпоширенішою хворобою як у дітей, так і дорослих, що можуть спричинювати різні хвороби - від застуди до тяжкої пневмонії, та призводити до значної захворюваності й смертності. За даними ВООЗ (2009), епідеміологія пандемічної вірусної інфекції (H1N1) на сьогодні свідчить, що найвищі показники захворюваності спостерігаються у дітей та молоді і виявляються широким спектром клінічних симптомів, починаючи від безтемпературних легких хвороб верхніх дихальних шляхів, у тому числі субфебрильних грипоподібних станів, і закінчуючи тяжкими або навіть фатальними ускладненнями, у більшості випадків - швидкопрогресуючою вірусно-бактеріальною пневмонією. Під час епідемії грипу в жовтні - листопаді 2009 р. в Україні було чітко ідентифіковано, що медики мали справу зі спалахом сезонного грипу в поєднанні з грипом A H1N1. Ситуація виявилася складною, особливо в Західній Україні, де у ці місяці спостерігали найвищу захворюваність та летальність від пневмоній. Наведено огляд літературних джерел, які стосуються міжнародного досвіду подолання пандемії вірусу грипу штаму H1N1, його наслідків та ускладнень, а також досвід медицини Прикарпаття в боротьбі з розвитком ускладнень за згаданої інфекції.

Під час епідемії грипу в жовтні - листопаді 2009 р. в Україні було чітко ідентифіковано, що медики мали справу зі спалахом сезонного грипу в поєднанні з грипом А H1N1. Ситуація виявилася складною, особливо на Західній Україні, де у ці місяці спостерігали найвищу захворюваність і летальність від пневмоній. Надано огляд літературних джерел щодо міжнародного досвіду подолання пандемії вірусу грипу штаму H1N1, його наслідків та ускладнень, а також досвід медицини Прикарпаття в боротьбі з розвитком ускладнень за даної інфекції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.301.1 + Р514.311

Рубрики:

Пневмонія

Грип

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.3-3

Рубрики:

Хвороби кишечника

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аналітичний огляд патогенетичних аспектів становлення та прогресування перебігу бронхіальної астми. На підставі морфологічних, імунологічних та клініко-біохімічних характеристик захворювання доведено раціональність, конструктивність рішень щодо використання холінолітичної терапії при загостреннях бронхіальної астми та пролонгованого селективного холінолітика тіотропію броміду в базових схемах лікування тяжкої астми.

Зазначено, що негоспітальна пневмонія (НГП), уражаючи в переважній більшості осіб працездатного віку та характеризуючись високою смертністю й інвалідизацією хворих внаслідок розвитку ускладнень, формує одну з найбільш обтяжливих медико-соціальних проблем. Клінічний перебіг НГП за останні роки помітно змінився, що пов'язано зі збільшенням кількості верифікації атипової мікрофлори, насамперед вірусної інфекції як можливого етіологічного чинника патології. Розглянуто результати дослідження ролі вірусних збудників у розвитку НГП.

Новою загрозою для людства став вірус грипу A (H1N1) "свинячий грип", який вперше було виявлено серед хворих людей у Мексиці навесні 2009 року. За даними ВООЗ (2009) епідеміологія пандемічної вірусної інфекції (H1N1) на сьогоднішній день показує, що найвищі показники захворюваності спостерігаються серед дітей та молоді і проявляються широким спектром клінічних симптомів, починаючи від безтемпературних легких захворювань верхніх дихальних шляхів, включаючи субфебрильні грипоподібні стани, закінчуючи тяжкими або навіть фатальними ускладненнями, у більшості випадків швидкопрогресуючою вірусно-бактеріальною пневмонією. Під час епідемії грипу в жовтні - листопаді 2009 р. в Україні було чітко ідентифіковано, що медики мали справу зі спалахом сезонного грипу в поєднанні з грипом A H1N1. Ситуація виявилася складною, особливо на Західній Україні, де у ці місяці спостерігали найвищу захворюваність та летальність від пневмоній. Наведено огляд літературних джерел, які стосуються міжнародного досвіду подолання пандемії вірусу грипу штаму H1N1, його наслідків та ускладнень, а також досвід медицини Прикарпаття в боротьбі з розвитком ускладнень за умов даної інфекції.

Наведено дані щодо впливу гепатопротектора Карсіл Форте на стан функції печінки та систему імунного захисту при медикаментозній корекції негоспітальної пневмонії цефалоспорином III покоління цефтріаксоном. Прийом силімарину з профілактичною метою у ході лікування цефалоспорином III покоління сприяє підтриманню нормальних плазмових рівнів аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, гамма-глутамілтрансферази, що, в свою чергу, призводить до забезпечення нормального функціонування гепатобіліарної системи. Препарат карсіл форте завдяки своїм гепатопротекторним, антиоксидантним, мембраностабілізуючим, метаболічним та імуномодулюючим ефектами доцільно застосовувати в комплексному лікуванні негоспітальної пневмонії з профілактичною гепатопротекторною метою.

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є однією з провідних причин захворюваності та смертності в світі. Летальність від ХОЗЛ займає 4-е місце серед усіх причин смертності загальної популяції. Серед чинників, які призводять до прогресування перебігу даного захворювання, важливе значення мають часті та тривалі загострення патології, частота яких прогресивно збільшується з наростанням тяжкості захворювання. Часті випадки загострень ХОЗЛ не тільки знижують якість життя хворих та призводять до більш швидкого прогресування захворювання, але й зумовлюють високу летальність у цих пацієнтів. Крім того, у більшості хворих на ХОЗЛ виявляється поєднана, зумовлена системними проявами, позалегенева патологія: найчастіше серцево-судинні захворювання, які нерідко декомпенсуються на тлі загострень ХОЗЛ. При всьому розмаїтті провокуючих факторів саме бактеріальну та вірусну інфекції розглядають як основну причину загострення ХОЗЛ. Загострення ХОЗЛ є маніфестуючим проявом хвороби, що потребує негайного лікарського втручання. Наведено основні методи медикаментозної корекції бронхіальної обструкції під час загострення ХОЗЛ.

Висвітлено особливості розвитку і перебігу хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) у жінок та чоловіків, що проводились на основі порівняння сприйнятливості їх до ряду екзогенних факторів, зокрема тютюнового диму, професійних та екологічних факторів із врахуванням фізіологічних особливостей органів дихання та їх ролі у розвитку та прогресуванні ХОЗЛ. Встановлено, що, як екологічні, так і біологічні фактори по-різному впливають на розвиток ХОЗЛ у чоловіків і жінок, тоді як фізіологічні відмінності можуть виявлятись у сприйнятті задухи, що пов'язана з ХОЗЛ і перешкоджає якості життя людини. У всіх пацієнтів із задишкою, тривалим кашлем або виділенням мокротиння та/або з впливом факторів ризику в анамнезі можна запідозрити діагноз ХОЗЛ, незважаючи на стать. Проте дана патологія завжди повинна бути підтвердженою за допомогою спірометрії. Підходи до лікування повинні залишатися однаковими як для жінок, так і для чоловіків. Проте невід'ємною частиною лікування повинна залишатись профілактика даної недуги.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-356

Рубрики:

Хвороби легень

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.301.1

Рубрики:

Пневмонія

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На даний час в Україні нараховується майже 9 мільйонів активних курців, які складають третину всього працездатного населення країни. Істотно покращити здоров'я цих людей можливо, впливаючи лише на один фактор, - куріння. Куріння спричиняє 30 % всіх випадків смерті від онкологічних захворювань і 90 % всіх випадків захворювання раком легень. Тютюнопаління збільшує ризик розвитку інших форм раку: ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, підшлункової залози, нирок, сечового міхура, шийки матки. Куріння тютюну є однією з найбільш важливих причин хронічних неспецифічних захворювань легенів, серед яких можна виділити хронічне обструктивне захворювання легенів, хронічний бронхіт, емфізему легень, бронхіальну астму.

Представлено клінічні особливості, показники функції зовнішнього дихання (ФЗД) та дані фібробронхоскопії у пацієнтів з ХОЗЛ III стадії, які у складі базової терапії одержували препарат рофлуміласт. Обстежено 151 хворого на ХОЗЛ III стадії. Верифікацію діагнозу та його формулювання проведено згідно з матеріалами наказу МОЗ України N 128 від 19.03.2007 р. "Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Пульмонологія". Клінічне обстеження та дослідження ФЗД 151 хворому та фібробронхоскопію 60 хворим проведено до початку та на 30, 90 та 180 день лікування з використанням загальноприйнятих схем терапії у поєднанні з препаратом рофлуміласт. Аналіз сукупних результатів показав, що найбільша ефективність відзначається у пацієнтів із включенням до комплексної терапії препарату рофлуміласту тривалістю 180 днів, так як максимально компенсується клінічний перебіг захворювання, краще стабілізуються показники функції зовнішнього дихання та мінімізуються ендоскопічні ознаки запалення слизових оболонок бронхів.

Запропоновано літературний огляд із проблем лікування хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). Наведено рекомендації "Глобальна стратегія: діагностика, лікування і профілактика ХОЗЛ (GOLD)" Європейського респіраторного товариства (ERS) та "Протокол надання медичної допомоги з діагностики і лікування ХОЗЛ". Наголошено на важливості використання сучасних технологій для лікування ХОЗЛ.

Рівні лізоциму та C-реактивного білка бронхіального вмісту вивчено у 61 хворого на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) III стадії. Верифікацію діагнозу та його формулювання проводили згідно з матеріалами наказу МОЗ України № 128 від 19.03.2007 р. "Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Пульмонологія". Визначення активності лізоциму бронхіального вмісту проведено за методом О. В. Бухаріна (1974). Визначено показники швидкості осідання еритроцитів у крові 151 паціента з ХОЗЛ III стадії за допомогою апарата Панченкова. Контрольна група складалася із 15 практично здорових осіб. Дослідження проводилося до початку та на 30, 90, 180 день лікування. Одержані дані демонструють значне зниження рівнів лізоциму бронхоальвеолярного вмісту у пацієнтів хворих на ХОЗЛ. Встановлено, що у хворих на ХОЗЛ III стадії, які в комплексному лікуванні одержувати препарат рофлуміласт, наявні позитивні зміни, про що свідчать як зниження показників C-реактивного білка і ШОЕ, так і більш повноцінне відновлення рівнів лізоциму бронхоальвеолярного вмісту, які чітко корелюють із прологацією прийому препарату.

Висвітлено поширеність, етапи і послідовність розвитку патологічного процесу при пневмококовому інфікуванні. Проведено аналіз пошкоджувальної дії пневмокока на клітину-господаря, описано фізіологічні й антигенні параметри, якими характеризується дана інфекція. Розглянуто основні патогенетичні аспекти патологічних проявів, зумовлених пневмококом, ідентифіковано механізми розвитку резистентності до антибактеріальних препаратів та унаочнено шляхи їх профілактики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.301.1 + Р514.31

Рубрики:

Пневмонія

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ)

Шифр НБУВ: Ж24388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За останні десятиліття тютюнопаління, незадовільні соціально-побутові умови сприяли лавиноподібному збільшенню кількості випадків хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). Станом на сьогодні у світі нараховується близько 600 мільйонів хворих на ХОЗЛ. Це захворювання зустрічається в 4 - 6 % дорослого населення Європи. Згідно із сучасними даними середня кількість хворих на ХОЗЛ в нашій державі складає 6 - 9 % від дорослого населення, а це близько 2,5 - 3 мільйонів людей. Ключове місце в розвитку інфекційних загострень ХОЗЛ займають бактеріальні збудники, які, згідно з результатами численних досліджень, виділяються з мокротиння в 40 - 50 % випадків інфекційно-залежних загострень захворювання. Призначення антибіотиків у разі загострення ХОЗЛ дозволяє знизити бактеріальне навантаження в дихальних шляхах і запобігти прогресуванню захворювання у фазу паренхіматозної інфекції (пневмонії). Характерні протимікробні, противірусні, протизапальні, бронхолітичні, бронхопротекторні та імуномодулюючі властивості макролідних препаратів дозволяють даним протимікробним середникам посідати особливе місце в емпіричному лікуванні загострень ХОЗЛ.

Наведено клінічні особливості, показники функції зовнішнього дихання (ФЗД) та морфологічні особливості перебігу ХОЗЛ III стадії у пацієнтів, які одержували базову терапію. Обстежено 85 хворих на ХОЗЛ III стадії. Верифікацію діагнозу та його формулювання проведено згідно з матеріалами наказу МОЗ України № 128 від 19.03.2007 р. "Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Пульмонологія". Клінічне обстеження та дослідження ФЗД 85-ти хворим проведено до початку та на 30-й, 90-й та 180-й день лікування з використанням загальноприйнятих схем терапії та фібробронхоскопію із забором біопсії слизової оболонки бронхів з подальшим патогістологічним та електронно-мікроскопічним дослідженням матеріалу - 3-м хворим до початку та на 180 день лікування. Аналіз сукупних результатів підтвердив, що базова терапія хворих на ХОЗЛ III стадії не здатна зупинити неухильне прогресування і зниження показників ФЗД, наростання тяжкої клінічної симптоматики та дегенеративні пошкодження епітелію бронхів. Відтак, випливає думка, що терапія даної недуги потребує пошуку нових комплексних підходів з метою впливу на патогенетичні ланки, а особливо на системне запалення, яке є ключовим механізмом.